Suchergebnisse

This research is devoted to the disclosure of problematic issues related to the practical implementation of one of the basic professional rights of a lawyer, which is an integral attribute of all advocacy, namely the right to request a lawyer.In the framework of this article a theoretical and applied study of different approaches of scientists, as well as the position of the legislator on the need for documentary proof of his status in order to exercise his legal right to request, as well as analyzes the requirements for the form and content of lawyers' inquiries and possible ways. sending. The position is argued, according to which it is expedient to enshrine at the legislative level a provision according to which it is not necessary to confirm the request with documents certifying the lawyer's authority, taking into account the need to comply with the requirement of legal secrecy. which does not depend on the acquisition of the status of a defense counsel or a representative lawyer.To achieve this goal, the authors used methods specific to legal science. The study was conducted using a dia-lectical method of cognition of legal reality, which provided an opportunity to analyze the essence of the right of a lawyer to request, while the use of system-structural method provided an opportunity to determine the general structure of work, which contributed to the proper disclosure of practical obstacles. rights.Based on the study, the authors conclude that the lawyer's request should contain data confirming the connec-tion of the requested documents (information) or their copies with the provision of legal assistance, and the lawyer should not forget that for abuse of this right can be applied disciplinary liability. ; Дане наукове дослідження присвячене розкриттю проблемних питань, які пов'язані із практичною ре-алізацією одного із основних професійних прав адвоката, яке є невід'ємним атрибутом всієї адвокатської діяльності, а саме права на адвокатський запит. В рамках даної статті було здійснено теоретико-прикладне дослідження різних підходів науковців, а також позиції законодавця щодо необхідності документального підтвердження адвокатом свого статусу задля реалізації законодавчо закріпленого за ним професійного права на запит, а також проаналізовано вимоги до форми та змісту адвокатського запиту та можливі способи його надсилання. Аргументується позиція, згідно з якою доцільним є закріплення на законодавчому рівні положення, за яким підтверджувати запит документами, що посвідчують повноваження адвоката не потрібно, враховуючи необхідність як до-держання вимоги про забезпечення збереження адвокатської таємниці, так і реалізацію адвокатом в такому випадку саме його професійного право, що не залежить від набуття ним статусу адвоката-захисника чи адвоката-представника.Для досягнення поставленої мети, авторами були застосовані характерні для правової науки методи. Дослідження проводилося із застосуванням діалектичного методу пізнання правової дійсності, що надав можливість проаналізувати сутність права адвоката на запит, тоді як використання системно-структурного методу надало можливість визначити загальну структуру роботи, що сприяло належному розкриттю завдань дослідження щодо з'ясування практичних перепон в належній реалізації такого права. На підставі проведеного дослідження, автори доходить висновку, що адвокатський запит повинен місти-ти дані, які підтверджують зв'язок запитуваних документів (інформації) або їх копій з наданням правової допомоги, і адвокат повинен не забувати, що за зловживання таким правом до нього може бути застосована дисциплінарна відповідальність.Ключові слова: правнича допомога; адвокатський запит; ордер адвоката; правовий статус адвоката; професійні права адвоката.

This research is devoted to the disclosure of problematic issues related to the practical implementation of one of the basic professional rights of a lawyer, which is an integral attribute of all advocacy, namely the right to request a lawyer.In the framework of this article a theoretical and applied study of different approaches of scientists, as well as the position of the legislator on the need for documentary proof of his status in order to exercise his legal right to request, as well as analyzes the requirements for the form and content of lawyers' inquiries and possible ways. sending. The position is argued, according to which it is expedient to enshrine at the legislative level a provision according to which it is not necessary to confirm the request with documents certifying the lawyer's authority, taking into account the need to comply with the requirement of legal secrecy. which does not depend on the acquisition of the status of a defense counsel or a representative lawyer.To achieve this goal, the authors used methods specific to legal science. The study was conducted using a dia-lectical method of cognition of legal reality, which provided an opportunity to analyze the essence of the right of a lawyer to request, while the use of system-structural method provided an opportunity to determine the general structure of work, which contributed to the proper disclosure of practical obstacles. rights.Based on the study, the authors conclude that the lawyer's request should contain data confirming the connec-tion of the requested documents (information) or their copies with the provision of legal assistance, and the lawyer should not forget that for abuse of this right can be applied disciplinary liability. ; Дане наукове дослідження присвячене розкриттю проблемних питань, які пов'язані із практичною ре-алізацією одного із основних професійних прав адвоката, яке є невід'ємним атрибутом всієї адвокатської діяльності, а саме права на адвокатський запит. В рамках даної статті було здійснено теоретико-прикладне дослідження різних підходів науковців, а також позиції законодавця щодо необхідності документального підтвердження адвокатом свого статусу задля реалізації законодавчо закріпленого за ним професійного права на запит, а також проаналізовано вимоги до форми та змісту адвокатського запиту та можливі способи його надсилання. Аргументується позиція, згідно з якою доцільним є закріплення на законодавчому рівні положення, за яким підтверджувати запит документами, що посвідчують повноваження адвоката не потрібно, враховуючи необхідність як до-держання вимоги про забезпечення збереження адвокатської таємниці, так і реалізацію адвокатом в такому випадку саме його професійного право, що не залежить від набуття ним статусу адвоката-захисника чи адвоката-представника.Для досягнення поставленої мети, авторами були застосовані характерні для правової науки методи. Дослідження проводилося із застосуванням діалектичного методу пізнання правової дійсності, що надав можливість проаналізувати сутність права адвоката на запит, тоді як використання системно-структурного методу надало можливість визначити загальну структуру роботи, що сприяло належному розкриттю завдань дослідження щодо з'ясування практичних перепон в належній реалізації такого права. На підставі проведеного дослідження, автори доходить висновку, що адвокатський запит повинен місти-ти дані, які підтверджують зв'язок запитуваних документів (інформації) або їх копій з наданням правової допомоги, і адвокат повинен не забувати, що за зловживання таким правом до нього може бути застосована дисциплінарна відповідальність.Ключові слова: правнича допомога; адвокатський запит; ордер адвоката; правовий статус адвоката; професійні права адвоката.